Mariadistel: Natuurlijke bescherming van de lever en ondersteuning van de stofwisseling

Розторопша плямиста (Silybum marianum) — це рослина з тривалою історією медичного застосування, особливо для захисту печінки та підтримки метаболічних функцій організму. Її головною активною речовиною є силімарин — суміш флавонолігнанів, яка позитивно впливає на здоров’я печінки, регуляцію рівня цукру в крові та функції серцево-судинної системи. Крім того, силімарин має протизапальні, антиоксидантні та антифібротичні властивості, що робить його важливим терапевтичним засобом при лікуванні різних захворювань печінки.

Біохімічний склад і механізм дії

Розторопша плямиста містить переважно силімарин, який складається з флавонолігнанів (силібіну, силідіаніну та силікристину), а також інших біоактивних речовин, таких як таксифолін, кверцетин, кемпферол і апігенін (Raclariu-Manolică and Socaciu, 2023). Ці речовини мають потужну антиоксидантну дію та захищають клітини печінки від окисного стресу й токсинів (Dhande et al., 2024). Силімарин підтримує регенерацію гепатоцитів, пригнічує запальні процеси та підвищує детоксикаційну здатність печінки шляхом пригнічення перекисного окиснення ліпідів (Surai et al., 2024). Він також має антифібротичну дію, оскільки зменшує утворення колагену в печінці та уповільнює прогресування фіброзу печінки (Jaffar et al., 2024). Результати досліджень також вказують на можливі нейропротекторні ефекти, пов’язані зі зменшенням нейрозапалення та підтримкою виживання нервових клітин в умовах окисного стресу (Yardım et al., 2021). Силімарин активує ферменти, які беруть участь у детоксикації ксенобіотиків, і таким чином сприяє виведенню важких металів та інших токсичних речовин (Bjørklund et al., 2024). При токсичному гепатиті, спричиненому блідою поганкою (Amanita phalloides), силімарин перешкоджає проникненню токсинів у гепатоцити та прискорює їх регенерацію (Tuğcan and Akpınar, 2025). Крім того, досліджується його можливе застосування при лікуванні печінкових ускладнень, пов’язаних із прийомом певних лікарських засобів, наприклад при тривалому застосуванні парацетамолу або хіміотерапевтичних препаратів (Okiljević et al., 2024; Wang et al., 2023).

Вплив на обмін глюкози та серцево-судинну систему

Силімарин покращує чутливість клітин до інсуліну та сприяє регуляції рівня глюкози в крові. Дослідження продемонстрували його позитивний вплив на глікемічні показники у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (Ferdowsi et al., 2024). Крім того, він підтримує здоров’я серцево-судинної системи, знижуючи рівень холестерину LDL і захищаючи судинний ендотелій. Механізм дії ґрунтується на зменшенні окисного стресу та покращенні мітохондріальної функції в серцевій тканині (Ferdowsi et al., 2024; Zalat et al., 2021). Деякі дослідження свідчать, що силімарин може чинити захисну дію на тканину серця при ішемії та реперфузійному ушкодженні. Він також модулює експресію генів, пов’язаних із жировим обміном, і таким чином може сприяти зниженню ризику атеросклерозу (Kadoglou et al., 2022; Zalat et al., 2021).

Дозування та взаємодія з іншими речовинами

Рекомендована добова доза розторопші плямистої залежить від лікарської форми препарату. Звичайне дозування силімарину становить 100–360 мг силібініну на один прийом, а максимальна добова доза — 420–600 мг (Foghis et al., 2023). Фармакокінетичні дослідження показують, що після перорального прийому всмоктується лише 20–50 % силімарину, тоді як до 80 % дози виводиться з жовчю (Abenavoli and Milic, 2017; Javed et al., 2022). Модифіковані наноформуляції, наприклад комплекси з фосфатидилхоліном або ліпосомальні комплекси, підвищують його біодоступність (Kesharwani et al., 2020). Розторопшу плямисту можна поєднувати з іншими гепатопротекторними речовинами, такими як куркумін або N-ацетилцистеїн, для досягнення синергічного ефекту (Chaachouay, 2025). Хоча силімарин загалом вважається безпечним, він може взаємодіяти з певними лікарськими засобами, такими як варфарин, статини та деякі цитостатики, оскільки впливає на активність ферментів цитохрому P450 (Likhodii et al., 2024). Найпоширенішими побічними ефектами є легкі шлунково-кишкові розлади, такі як здуття живота або діарея (Akhtar et al., 2023).

Можливі альтернативи та споріднені добавки

Деякі інші рослинні екстракти мають подібну до розторопші плямистої дію, наприклад лимонник китайський (Schisandra chinensis) або екстракт артишоку (Cynara scolymus), які підтримують процеси детоксикації та здоров’я печінки (Pereira, 2016). Лимонник китайський містить лігнани із захисною дією на клітини печінки (Skalski et al., 2025), тоді як артишок стимулює вироблення жовчі та підтримує травні процеси (Moradi et al., 2021). Важливим є також поєднання силімарину з ресвератролом, який посилює його антиоксидантну та протизапальну дію (Farzanegan et al., 2019). Синергічні комбінації цих речовин можуть підвищувати ефективність лікування захворювань печінки та метаболічних порушень (Pereira, 2016).

Майбутні перспективи застосування розторопші плямистої

Останніми роками досліджується застосування силімарину при лікуванні нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та хвороба Паркінсона, оскільки він може пригнічувати нейрозапалення й окисний стрес у тканинах мозку (Ashique et al., 2024). Також вивчається його потенціал в онкології, оскільки він демонструє антипроліферативну дію щодо певних типів ракових клітин. Експериментальні дослідження показують, що силімарин може впливати на апоптоз пухлинних клітин шляхом модулювання сигнальних шляхів, пов’язаних із виживанням клітин (Emadi et al., 2022; Wang et al., 2023). Іншим напрямом досліджень є використання наноформуляцій силімарину для покращення його біодоступності та терапевтичної ефективності (Kesharwani et al., 2020). Дослідження також зосереджуються на його імуномодулювальних ефектах і потенціалі при лікуванні аутоімунних захворювань (Esmaeil et al., 2017; Surai et al., 2024).

Висновок

Розторопша плямиста — це потужний природний антиоксидант із широким спектром впливу на здоров’я людини. Вона захищає печінку, підтримує регуляцію рівня глюкози в крові, сприяє здоров’ю серцево-судинної системи та має потенціал у лікуванні нейродегенеративних і онкологічних захворювань. Необхідні подальші клінічні дослідження, щоб краще зрозуміти її дію та оптимізувати дозування для різних напрямів застосування.

Написано для Kratom World:
Ing. Matěj Malík, Ph.D.
Науковий співробітник, постдокторант
Факультет агробіології, харчових продуктів і природних ресурсів, Чеський університет природничих наук у Празі (CZU)
Кафедра агроекологічної хімії та живлення рослин

Джерела:

• Abenavoli, L., Milic, N., 2017. Chapter 45 - Silymarin for Liver Disease, In: Muriel, P. (Ed.), Liver Pathophysiology. Academic Press, Boston, pp. 621-631. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804274-8.00045-X.
• Akhtar, M.N., Saeed, R., Saeed, F., Asghar, A., Ghani, S., Ateeq, H., Ahmed, A., Rasheed, A., Afzaal, M., Waheed, M., Hussain, B., Asif Shah, M., 2023. Silymarin: a review on paving the way towards promising pharmacological agent. International Journal of Food Properties. 26, 2256-2272. https://doi.org/10.1080/10942912.2023.2244685.
• Ashique, S., Mohanto, S., Kumar, N., Nag, S., Mishra, A., Biswas, A., Rihan, M., Srivastava, S., Bhowmick, M., Taghizadeh-Hesary, F., 2024. Unlocking the possibilities of therapeutic potential of silymarin and silibinin against neurodegenerative Diseases-A mechanistic overview. European Journal of Pharmacology. 981, 176906. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2024.176906.
• Bjørklund, G., Cruz-Martins, N., Goh, B.H., Mykhailenko, O., Lysiuk, R., Shanaida, M., Lenchyk, L., Upyr, T., Rusu, M.E., Pryshlyak, A., Shanaida, V., Chirumbolo, S., 2024. Medicinal Plant-derived Phytochemicals in Detoxification. Current Pharmaceutical Design. 30, 988-1015. https://doi.org/10.2174/1381612829666230809094242.
• Dhande, D., Dhok, A., Anjankar, A., Nagpure, S., 2024. Silymarin as an Antioxidant Therapy in Chronic Liver Diseases: A Comprehensive Review. Cureus. 16, e67083. https://doi.org/10.7759/cureus.67083.
• Emadi, E., Ghasemzadeh Rahbardar, M., Mehri, S., Hosseinzadeh, H., 2022. A review of therapeutic potentials of milk thistle (Silybum marianum L.) and its main constituent, silymarin, on cancer, and their related patents. Iranian Journal of Basic Medical Sciences. 25, 1166-1176. https://doi.org/10.22038/ijbms.2022.63200.13961.
• Esmaeil, N., Anaraki, S.B., Gharagozloo, M., Moayedi, B., 2017. Silymarin impacts on immune system as an immunomodulator: One key for many locks. International Immunopharmacology. 50, 194-201. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2017.06.030.
• Farzanegan, A., Shokuhian, M., Jafari, S., Shirazi, F.S., Shahidi, M., 2019. Anti-histaminic Effects of Resveratrol and Silymarin on Human Gingival Fibroblasts. Inflammation. 42, 1622-1629. https://doi.org/10.1007/s10753-019-01023-z.
• Ferdowsi, S., Shidfar, F., Heidari, I., Kashi, M., Sohouli, M.H., Sarrafi Zadeh, S., 2024. Effect of silymarin on lipid profile and glycemic control in patients with type 2 diabetes mellitus. Phytotherapy Research. 38, 4667-4674. https://doi.org/10.1002/ptr.8273.
• Foghis, M., Bungau, S.G., Bungau, A.F., Vesa, C.M., Purza, A.L., Tarce, A.G., Tit, D.M., Pallag, A., Behl, T., ul Hassan, S.S., Radu, A.-F., 2023. Plants-based medicine implication in the evolution of chronic liver diseases. Biomedicine & Pharmacotherapy. 158, 114207. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.114207.
• Chaachouay, N., 2025. Synergy, Additive Effects, and Antagonism of Drugs with Plant Bioactive Compounds. Drugs and Drug Candidates. 4, 4. https://doi.org/10.3390/ddc4010004.
• Jaffar, H.M., Al-Asmari, F., Khan, F.A., Rahim, M.A., Zongo, E., 2024. Silymarin: Unveiling its pharmacological spectrum and therapeutic potential in liver diseases—A comprehensive narrative review. Food Science & Nutrition. 12, 3097-3111. https://doi.org/10.1002/fsn3.4010.
• Javed, S., Kohli, K., Ahsan, W., 2022. Bioavailability augmentation of silymarin using natural bioenhancers: An in vivo pharmacokinetic study. Brazilian Journal of Pharmaceutical Sciences. 58, e20160. https://doi.org/10.1590/s2175-97902022e20160.
• Kadoglou, N.P.E., Panayiotou, C., Vardas, M., Balaskas, N., Kostomitsopoulos, N.G., Tsaroucha, A.K., Valsami, G., 2022. A Comprehensive Review of the Cardiovascular Protective Properties of Silibinin/Silymarin: A New Kid on the Block. Pharmaceuticals. 15, 538. https://doi.org/10.3390/ph15050538.
• Kesharwani, S.S., Jain, V., Dey, S., Sharma, S., Mallya, P., Kumar, V.A., 2020. An overview of advanced formulation and nanotechnology-based approaches for solubility and bioavailability enhancement of silymarin. Journal of Drug Delivery Science and Technology. 60, 102021. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2020.102021.
• Likhodii, S., Chin, A.C., Baskin, L.B., 2024. Chapter 22 - Role of therapeutic drug monitoring to identify clinically significant drug–herbal supplement interaction, In: Dasgupta, A. (Ed.), Therapeutic Drug Monitoring (Second Edition). Academic Press, pp. 515-544. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-18649-3.00015-X.
• Moradi, S., Shokri-Mashhadi, N., Saraf-Bank, S., Mohammadi, H., Zobeiri, M., Clark, C.C.T., Rouhani, M.H., 2021. The effects of Cynara scolymus L. supplementation on liver enzymes: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Clinical Practice. 75, e14726. https://doi.org/10.1111/ijcp.14726.
• Okiljević, B., Martić, N., Govedarica, S., Andrejić Višnjić, B., Bosanac, M., Baljak, J., Pavlić, B., Milanović, I., Rašković, A., 2024. Cardioprotective and Hepatoprotective Potential of Silymarin in Paracetamol-Induced Oxidative Stress. Pharmaceutics. 16, 520. https://doi.org/10.3390/pharmaceutics16040520.
• Pereira, C.S.C., 2016. Providing scientific evidence for the use of dietary supplements: a case study in hepatoprotective plants, Departamento de Química Analítica, Nutrición y Bromatología. Universidad de Salamanca, Salamanca, pp. 1-204. https://doi.org/10.14201/gredos.129635.
• Raclariu-Manolică, A.C., Socaciu, C., 2023. Detecting and Profiling of Milk Thistle Metabolites in Food Supplements: A Safety-Oriented Approach by Advanced Analytics. Metabolites. 13, 440. https://doi.org/10.3390/metabo13030440.
• Skalski, B., Kuźniak, E., Kowalska, I., Sikora, M., Olas, B., 2025. A Review of the Biological Activity and Structure–Property Relationships of the Main Compounds from Schisandra chinensis. Nutrients. 17, 436. https://doi.org/10.3390/nu17030436.
• Surai, P.F., Surai, A., Earle-Payne, K., 2024. Silymarin and Inflammation: Food for Thoughts. Antioxidants. 13, 98. https://doi.org/10.3390/antiox13010098.
• Tuğcan, M.O., Akpınar, A.A., 2025. Mushroom poisoning: An updated review. Turkish Journal of Emergency Medicine. 25, 10-16. https://doi.org/10.4103/tjem.tjem_129_24.
• Wang, Y., Yuan, A.-J., Wu, Y.-J., Wu, L.-M., Zhang, L., 2023. Silymarin in cancer therapy: Mechanisms of action, protective roles in chemotherapy-induced toxicity, and nanoformulations. Journal of Functional Foods. 100, 105384. https://doi.org/10.1016/j.jff.2022.105384.
• Yardım, A., Kucukler, S., Özdemir, S., Çomaklı, S., Caglayan, C., Kandemir, F.M., Çelik, H., 2021. Silymarin alleviates docetaxel-induced central and peripheral neurotoxicity by reducing oxidative stress, inflammation and apoptosis in rats. Gene. 769, 145239. https://doi.org/10.1016/j.gene.2020.145239.
• Zalat, Z., Kohaf, N., Alm El-Din, M., Elewa, H., Abdel-Latif, M.M.M., 2021. Silymarin: A promising cardioprotective agent. Azhar International Journal of Pharmaceutical and Medical Sciences. 1, 13-21. https://doi.org/10.21608/aijpms.2021.52962.1014.